Перейти до вмісту

Методичні рекомендації щодо проведення навчання з учнями закладів освіти  Миколаївської області з питань поводження з вибухонебезпечними предметами

    Міни і вибухонебезпечні предмети забрали і скалічили безліч людських життів. Цей жах триває і зараз під час війни з рф. 8-го грудня 2005-го року, на рівні Генеральної Асамблеї ООН прийнята резолюція № A/RES/60/97, в якій висловлюється глибока стурбованість і занепокоєність масштабними гуманітарними проблемами, викликаними наявністю цієї грізної зброї – мін і вибухонебезпечних залишків війн і військових конфліктів. У даній резолюції підкреслюється необхідність посилення уваги з боку держав, котрі зіштовхуються з мінної загрозою, а також проводиться відвертий заклик до країн, громадських і не урядових організацій з метою запобігання подальшого використання мін та інших аналогічних небезпечних вибухових пристроїв. 4 квітня офіційно проголошено Міжнародним днем просвіти з питань мінної небезпеки і допомоги в діяльності, пов’язаної з розмінуванням. Небезпека, яку несе в собі використання цього виду озброєнь, має більш серйозні і більш тривалі соціально-економічні наслідки як для мирного населення держав, де є проблема мін, вибухонебезпечних предметів та замінованих об’єктів, як наслідок воєнних дій та військових конфліктів, так і для тих, хто використовує цю зброю у своєму арсеналі.

    Декілька загиблих щороку – це трагічна реальність після завершення воєнних дій. Гинуть дорослі, намагаючись здати небезпечну знахідку до пункту прийому металобрухту або при спробі розібрати пристрій з метою отримати вибухову речовину; гинуть діти, які з цікавості підкладають боєприпаси у багаття. 

    Натрапити на небезпечну «іграшку» можна практично скрізь: у лісі, у окопі, на свіжозораному полі, на власному городі й навіть на вулицях міст. І якщо вибухові пристрої серійного зразка легко розпізнати за зовнішнім виглядом і діяти відповідно до ситуації, то саморобну вибухівку, що може з’явитися на вулицях міст і селищ, розпізнати набагато складніше. Небезпека терористичних актів, робить питання поводження із невідомими, залишеними без догляду речами украй актуальним.

    Фахівці цивільного захисту рекомендують вчителям і батькам обов’язково проводити з дітьми бесіди щодо поводження з вибухонебезпечними предметами, а також невідомими предметами і пристроями.

    Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати.

    Боєприпаси – це військово-технічні вироби одноразового вживання, призначені для ураження живої сили та техніки.

    До боєприпасів відносяться: 

    1. бойові ракети та їх фрагменти;
    2. авіаційні бомби;
    3. артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);
    4. інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);
    5. ручні гранати;
    6. стрілецькі боєприпаси (патрони до пістолетів, автоматів, гранатометів);
    7. освітлювальні, імітаційні, спеціальні ракети;
    8. вибухові пакети та петарди, освітлювальні, сигнальні ракети;
    9. димові гранати та шашки.

    Велику небезпеку становлять саморобні вибухові пристрої – пристрої, в яких застосований хоча б один елемент конструкції саморобного виготовлення:

    – саморобні міни-пастки;

    – «міни-сюрпризи», що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшки або речі, що привертають увагу.

    Зазвичай, при знаходженні серійних мін, снарядів, гранат дорослі негайно викликають фахівців, які огороджують район і знешкоджують небезпечні знахідки. Інша справа – діти. Природна цікавість спонукає їх до небезпечний експериментів. Діти підкладають боєприпаси у багаття, випробують їх на міцність ударами, намагаються розібрати, приносять додому, у двір, до школи. Тому так важливо пояснити учням наслідки подібних дій, навчити правилам поведінки у таких ситуаціях.

    При знаходженні серійних мін, снарядів, гранат ЗАБОРОНЕНО:

    1. наближатися до предмету;
    2. пересувати його або брати в руки;
    3. розряджати, кидати, ударяти по ньому;
    4. розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмет;
    5. приносити предмет до дому, у табір, школу.

    Необхідно негайно повідомити про знахідку правоохоронні органи та ДСНС за  безкоштовними телефонними номерами 101 і 102!

    Практично всі вибухові речовини отруйні, чутливі до механічних дій і нагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності!

    Пам’ятайте! Розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робіт

    При знаходженні вибухонебезпечного пристрою:

    1. Негайно повідомите чергові служби органів внутрішніх справ, цивільного захисту.
    2. Позначте підручними предметами його місцезнаходження.
    3. Не підходьте до предмету, не торкайтеся і не пересувайте його, не допускайте до знахідки інших людей.
    4. Припинити всі види робіт, що проводяться в районі виявлення вибухонебезпечного предмету.
    5. Дочекайтеся прибуття фахівців, вкажіть місце знахідки та повідомте час її виявлення. 

    Пам’ятайте! Одна з основних причин нещасних випадків з вибуховими пристроями – грубе порушення елементарних правил безпеки.

    Однією з серйозних загроз сучасного суспільства є тероризм. Майже щоденно здійснюються терористичні акти, унаслідок яких гинуть люди.

    Більшість цих злочинів здійснюються з використанням вибухових пристроїв. Нерідко це саморобні, нестандартні пристрої, які складно виявити та знешкодити. Злочинці зазвичай розміщують їх в звичайних портфелях, сумках, банках, пакунках і залишають у багатолюдних місцях.

    У такому разі важко відрізнити сумку з вибухівкою від такої ж сумки, залишеної забудькуватим пасажиром у громадському транспорті. Часто такі міни-пастки мають досить привабливий вигляд. Відомі випадки застосування їх у авторучках, мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках.

    Тому бездоглядні предмети в транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі тощо вимагають особливої уваги.

    Є декілька ознак, що дозволяють припустити, що маємо справу з вибуховим пристроєм. Слід звертати увагу на:

    – припарковані біля будівель автомашини, власник яких невідомий або державні номери якої не знайомі місцевим мешканцям;

    – наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів;

    – звуки, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;

    – наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);

    – наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань.

    Якщо знайдений предмет видається підозрілим, потрібно повідомити про нього працівників поліції та ДСНС. 

    Якщо знайдено забуту річ у громадському транспорті, доречно опитати людей, які знаходяться поряд. Бажано встановити, кому річ належить або хто міг її залишити. Якщо господаря встановити не вдається, потрібно негайно повідомити про знахідку водія (кондуктора).

    У разі знаходження підозрілого предмета у під’їзді будинку, потрібно опитати сусідів, можливо, він належить їм. У разі неможливості встановити власника – негайно повідомити про знахідку до найближчого відділення поліції, військкомату, органу місцевого самоврядування, підрозділу ДСНС. 

    Якщо підозрілий предмет знайдено в установі, закладі освіти, потрібно негайно повідомити про знахідку адміністрацію, викликати аварійно-рятувальні служби.

    У разі знаходженні вибухонебезпечного пристрою:

    1. Негайно повідомити чергові служби правоохоронних органів та ДСНС.

    2. Не підходити до предмету, не торкатися і не пересувати його, не допускати до знахідки інших людей.

    3. Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмету.

    4. Не користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух). 

    5. Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити час її виявлення.

    У випадку, коли в будівлі виявлено вибуховий пристрій й здійснюється евакуація:

    одягніть одяг з довгими рукавами, щільні брюки і взуття на товстій підошві (це може захистити від осколків скла);

    – візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо), гроші;

    – під час евакуації слідуйте маршрутом, вказаним органами, що проводять евакуацію. Не намагайтеся скоротити шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування;

    – тримайтеся подалі від обірваних ліній електропостачання.

    Якщо будівля опинилася поблизу епіцентру вибуху:

    обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу. У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки – користуйтеся ліхтариком;

    – негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду;

    – з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття;

    – перевірте, чи потребують допомоги сусіди.

    Опинившись поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб розгледіти або допомогти рятівникам. Найкраще, що можна зробити – залишити небезпечне місце. До того ж, варто знати, що зловмисники часто встановлюють вибухові пристрої парами, щоб, через деякий час після вибуху першої з них, пролунав другий вибух. Зловмисники розраховують на те, що після першого вибуху на його місці зберуться люди, у тому числі й представники силових структур, і при повторному вибуху жертв буде набагато більше. 

    Для поштової кореспонденції з пластиковою міною характерними є надмірна товщина, пружність, вага не менше 50 г і ретельна упаковка. На конверті можуть бути різні плями, проколи, можливий специфічний запах. Повинно насторожити настирне бажання вручити лист неодмінно в руки адресата і надписи на кшталт: «розкрити тільки особисто», «особисто в руки», «секретно» і т.п. Підозрілий лист не можна відкривати, згинати, нагрівати або опускати у воду.

    Поради керівнику закладу освіти

    У воєнний час може бути багато випадків телефонних повідомлень про мінування приміщень та виявлення підозрілих предметів, що можуть виявитися вибуховими пристроями. 

    На такий випадок пропонуємо заходи попереджувального характеру:

    1. посилити пропускний режим при вході і в’їзді на територію закладу, контроль за системами охоронної сигналізації і відеоспостереження;
    2. проводити обходи території закладу і періодичну перевірку приміщень на предмет своєчасного виявлення вибухових пристроїв або підозрілих предметів;
    3. організувати проведення спільних із працівниками цивільного захисту, правоохоронних органів інструктажів, навчань і практичних занять щодо порядку дій у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій.

    У разі виявлення підозрілого предмета працівниками закладу освіти чи учнями потрібно негайно повідомити правоохоронні органи, підрозділ територіальні органи управління з питань цивільного захисту. 

    До прибуття оперативно-слідчої групи керівник закладу освіти повинен дати вказівку співробітникам знаходитися на безпечній відстані від знайденого предмета. У разі потреби – евакуювати учасників освітнього процесу згідно з планом евакуації.

    Потрібно забезпечити можливість безперешкодного доступу до місця виявлення підозрілого предмету представниками правоохоронних органів, підрозділів ДСНС, інших аварійно-рятувальних служб. 

    У всіх випадках керівник закладу освіти дає вказівку не наближатися, не чіпати, не розкривати і не переміщувати підозрілий предмет, фіксує час його виявлення.