„Якби він не став поетом, він міг би стати характерним актором – частенько грав у житті. Якби він не став поетом, він міг би стати добрим співаком, бо голос мав оксамитовий, розкішного тембру баритон. Якби він не став поетом, то міг би стати композитором, бо частенько сам підбирав мелодії до своїх текстів. Якби він не став поетом, він міг би стати вчителем. Хлопчики та дівчатка школи в Овручі, де він працював завучем та викладачем української мови і літератури, надовго запам’ятали свого натхненного, запального, але завжди справедливого вчителя. Йому багато було дано від бога, життя відкривало перед ним тисячі шляхів, тисячі ролей, кожну з яких він зіграв би блискуче. Але він став поетом, великим українським поетом. Його ім’я – Андрій Малишко”
Наталя ШУБЕНКО
14 листопада 2022 року випонюється 110 років від дня народження видатного українського поета-пісняра, перекладача, літературного критика Андрія Самійловича Малишка.
Андрій Малишко видав близько сорока збірок. У творчому доробку поета понад сто пісень. Всім нам відомі такі пісні А.Малишка, як “Пісня про рушник”, “Вчителько моя”, “Стежина”, “Київський вальс”, багато пісень дійсно стали народними.
Він любив дітей і… поезію. Й саме через поезію навчав і виховував – любити Батьківщину, її квітучу природу, родючі землі, щирий і працелюбний народ.
Я з тих країв, де в полум’ї зорі
Високе небо не вбирає цвіту,
І люди там, немов богатирі,
Руками воду тиснуть із граніту.
Він виховував віру у справедливість, основою якої є наполеглива праця і взаємна підтримка один одного.
Він ніколи не втрачав надії на краще майбутнє свого народу, мирного і світлого завтра народів європейського простору і світу.